Санкції в енергетичній галузі

Націлювання на російські доходи від нафти

ЄС заборонив імпорт із Росії сирої нафти, доставленої морським шляхом, і продуктів нафтопереробки. Для Росії наслідки заборони на нафту є відчутними. Близько половини всього її експорту нафти йде до ЄС. У 2021 році ЄС імпортував з Росії нафти на 71 мільярд євро — сирої нафти (48 мільярдів євро) і перероблених нафтопродуктів (23 мільярди євро). Втрата цього провідного прибуткового ринку має значні структурні наслідки для Росії, чий бюджет вирішальною мірою залежить від цих нафтових надходжень. 

Ліміти цін, узгоджені з коаліцією ліміту цін у рамках Групи семи «Плюс», ще більше скоротили доходи, отримані Росією від нафти, а також допомогли стабілізувати світові енергетичні ринки. Ліміти цін перешкоджають операторам ЄС надавати, наприклад, транспортні або страхові послуги з транспортування російської нафти, яка перевищує згаданий ліміт. Наразі діють три ліміти цін на експорт:

• російської сирої нафти, доставленої морським шляхом, згідно з 18-им пакетом санкцій — максимальна ціна 47,6 долара США за барель;
• дорожчих за сиру нафту нафтопродуктів, як-от дизельне паливо, гас і бензин — ціна 100 доларів США за барель;
• дешевших за сиру нафту нафтопродуктів, як-от мазут і лігроїн — 45 доларів США за барель.

18-ий пакет санкцій також впроваджує автоматичний і динамічний механізм для майбутніх переглядів ліміту цін на нафту. Нова система гарантуватиме, що ліміт завжди буде на 15 % нижче середньої ринкової ціни на сиру нафту «Urals» у попередні шість місяців, що призведе як до передбачуваності для суб’єктів економічної діяльності, так і до знижувального тиску на російські енергетичні доходи.

Крім того, щоб сприяти боротьбі з «тіньовим флотом», який використовує Росія для обходу лімітів цін, коаліція ліміту цін у рамках Групи семи нещодавно запровадила заходи з прицільного контролю за продажем танкерів до третіх країн. 

Інші заходи у сфері енергетики:

• заборона імпорту всіх різновидів російського вугілля;
• заборона імпорту скрапленого нафтового газу (СНГ), що вплине на річний імпорт в обсязі понад 1 млрд євро, з винятком для наявних контрактів на максимальний період 12 місяців;
• заборона імпорту на той вид СВГ, який використовується для обходу наявних обмежень;
• заборона імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ): з 1 січня 2027 року — за довгостроковими контрактами, а протягом шести місяців з моменту набрання чинності санкціями — за короткостроковими контрактами;
• заборона майбутніх інвестицій і експорту в пов'язані із СПГ проєкти, що розробляються в Росії;
• заборона використання портів ЄС для перевалки російського СПГ;
• заборона імпорту російського ЗПГ до конкретних терміналів, які не сполучені з мережею газопроводів ЄС;
• заборона на надання товарів, технологій і послуг для російських проєктів у галузі СПГ й сирої нафти;
• заборона нових інвестицій ЄС у російську гірничодобувну галузь, за винятком певної сировини;
• заборона експорту специфічних технологій нафтопереробки, що ускладнює і здорожує для Росії модернізацію нафтопереробних заводів;
• далекосяжна заборона нових інвестицій у російський енергетичний сектор, за обмеженими винятками для цивільної ядерної енергетики й транспортування певних енергопродуктів назад до ЄС;
• заборона російським громадянам або юридичним особам резервувати потужності зі зберігання газу в державах-членах ЄС;
• припинення можливості імпорту російської нафти трубопроводом до Німеччини й Польщі;
• заборона на тимчасове зберігання або розміщення російської сирої нафти або нафтопродуктів у портах ЄС;
• заборона на експорт, постачання або надання в Росію програмного забезпечення для розвідки нафти й газу.
• заборона на трансакції для трубопроводів «Північний потік 1» і «Північний потік 2»:
• заборона на трансакції з великими нафтогазовими компаніями «Роснефть» і «Газпром нефть»;
• заборона на імпорт продуктів нафтової переробки, виготовлених із російської сирої нафти;
• заходи, спрямовані на операторів третіх країн, які уможливлюють потоки доходів, купуючи російський газ або сприяючи його тіньовому флоту.