Ця інформація іншими мовами: англійська | English | російська | Russian
Вирішення нагальних військових і оборонних потреб України
ЄС та його держави-члени мобілізували 88,7 млрд євро на підтримку зміцнення військового та оборонного потенціалу України.
Це передбачає 77 мільярдів євро військової допомоги в рамках Європейського фонду миру й від держав-членів окремо, а також 8,4 мільярда євро від Позики на підтримку України. Через цю позику підтримки ЄС може надати у 2026 році до 28,3 мільярда євро на підтримку оборонно-промислових потужностей України.
Крім того, Місія ЄС із військової допомоги Україні працює над підготовкою кадрів для Збройних Сил України та підготувала 95 000 українських військових.
Нарощування виробничих потужностей ЄС
Європейська оборонна промисловість також збільшила власні потужності з виробництва боєприпасів на 40%. Необхідно терміново прискорити постачання ракет і боєприпасів, зокрема за ініціативою надання Україні 1 мільйона артилерійських боєприпасів, та забезпечити Україну більшою кількістю систем протиповітряної оборони.
Услід за ухваленням Акта про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP) ЄС також нарощуватиме власні потужності з виробництва боєприпасів і ракет.
Завдяки Акту ASAP оборонна промисловість Європейського Союзу зможе виробляти більше та швидше, оскільки цей регламент підтримуватиме посилення промисловості в усіх ланцюгах постачання боєприпасів і ракет у ЄС. Це пряма відповідь на заклик до термінового постачання Україні боєприпасів та, якщо необхідно, ракет і надання допомоги державам-членам у поповненні їхніх власних резервів через запровадження цільових заходів.
Розширення співпраці між Україною та ЄС в оборонній промисловості
Як підкреслюється в «Білій книзі європейської оборони — готовність 2030», агресивна війна привернула увагу до високоінноваційної оборонної промисловості України зі значним досвідом у таких секторах, як ШІ та технологія дронів.
Молоді та динамічні українські компанії можуть допомогти в сприянні розвитку посиленої європейської обороноздатності, що, у свою чергу, підвищить конкурентоспроможність Європи. Із цією метою Європейська комісія вжила низку заходів, щоб поглибити співпрацю в галузі оборонної промисловості між державами-членами ЄС та Україною.
У липні 2026 року Комісія та Україна підписали нове оборонно-промислове партнерство. Усуваючи бар'єри для співпраці та прискорюючи гармонізацію стандартів, воно дозволить компаніям з обох боків працювати більш злагоджено та сприятиме зміцненню спільної безпеки Європи. Партнерство має на меті збільшити спільне виробництво дронів і систем протидії дронам до кінця 2026 року та протибалістичних ракет до 2028 року.
Угода про дрони між Україною та ЄС об'єднує промислові потужності Європи та досвід України з інновацій у галузі безпілотних літальних апаратів. Вона прискорить розробку та виробництво дронів нового покоління і систем боротьби з безпілотниками, забезпечуючи Україну необхідними можливостями вже сьогодні та одночасно зміцнюючи оборонну готовність Європи на майбутнє.
Висунутий Європейською комісією проєкт регламенту про Програму європейської оборонної промисловості відкриває шлях для інтеграції України до європейського ринку оборонного обладнання через спеціальний інструмент підтримки України (USI) та заходи програми, відкриті для участі України.
У рамках Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), ухваленої в березні 2024 року, Європейська комісія та Європейська служба зовнішньої діяльності (EEAS) відкрили в Києві Офіс оборонних інновацій ЄС для подальшого зміцнення оборонних зв'язків між Україною та ЄС.
У липні 2025 року Європейська комісія та Україна оголосили «BraveTech EU» — спільну ініціативу ЄС — Україна, спрямовану на прискорення оборонних інновацій через тіснішу співпрацю. «BraveTech EU» об'єднує Європейський оборонний фонд (EDF), схему оборонних інновацій ЄС (EUDIS) та українську оборонну технологічну платформу BRAVE1, створюючи єдину структуру для спільної розробки, тестування та впровадження передових оборонних рішень.
Цю сторінку востаннє перевірено 21 Серпень 2026