Допомога ЄС Україні

ЄС об’єднаний у своїй незмінній підтримці України в умовах агресивної війни Росії та її незаконних спроб анексувати українську територію. Ми й надалі невпинно надаватимемо політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні та її народові доти, доки необхідно.

Загальна сума підтримки ЄС Україні від початку агресивної війни Росії становить майже 124 мільярди євро, разом із 1,5 мільярда євро з доходів від знерухомлених російських активів. Вона охоплює: 

ЄС, його держави-члени та фінансові інституції прийняли рішення застосувати підхід «Команда Європи» у відповідь на агресивну війну Росії. Тобто ми працюємо разом й об’єднуємо наші ресурси та досвід із метою досягнення значимих результатів для України. 

Відтоді, як розпочалась агресія, «Команда Європи» надала Україні підтримку на суму майже 60 мільярдів євро. Сюди входить:

• макрофінансова допомога 
• бюджетна підтримка 
• надзвичайна допомога 
• фонди кризового реагування 
• гуманітарна допомога

Для безперервного надання Україні підтримки 2023 року бюджетом ЄС виділено 19,5 мільярда євро короткострокової допомоги, разом із безпрецедентним пакетом підтримки у формі пільгових кредитів на суму 18 мільярдів євро. Ці кошти стали додатковими до 11,6 мільярда євро, наданих 2022 року як кредити та гранти. Завдяки цій підтримці Україна здатна:

• надалі виплачувати зарплати та пенсії;
• відновлювати зруйновану війною критичну інфраструктуру;
• підтримувати такі суттєво важливі державні послуги, як лікарні, школи та житло для переміщених людей;
• забезпечувати макроекономічну стабільність.

У жовтні 2024 року ЄС ухвалив новий пакет фінансової допомоги. Він складається з кредиту макрофінансової допомоги (МФД) на суму приблизно 18 мільярдів євро та механізму кредитної співпраці на підтримку України в погашенні наданих ЄС та партнерами з «Групи семи» кредитів обсягом до 45 мільярдів євро. Цей механізм кредитної співпраці фінансуватиметься за рахунок надзвичайних доходів, що надходять від знерухомлених суверенних російських активів. 

Інструмент Ukraine Facility: підтримка відновлення та відбудови України та її шляху до членства в ЄС

Щоб підтримати довготривалі зусилля України з відновлення після війни та її роботу над членством у ЄС, ЄС відкрив спеціальний фінансовий інструмент на 2024–2027 роки. 

Протягом цього періоду Ukraine Facility дозволить ЄС надати Україні передбачувану та гнучку підтримку обсягом до 50 мільярдів євро. До цього часу через цей інструмент мобілізовано загалом 15,6 мільярда євро, з яких 12,4 мільярда євро вже виплачено Україні.

Ukraine Facility підкреслює зобов’язання ЄС підтримувати Україну в умовах тривалої агресивної війни Росії та на її шляху вступу до ЄС.

Читати далі про Ukraine Facility

У лютому 2023 року Європейська комісія й Україна підписали угоду, за якою Україна братиме участь у програмі «Єдиний ринок» (ПЄР). Ця угода надасть підтримку українському підприємництву, сприяючи: 

• доступу до ринків;  
• сприятливому бізнес-середовищу; 
• сталому розвиткові;  
• інтернаціоналізації. 

Крім того, ЄС продовжив до 5 червня 2025 року строк дії тимчасового зупинення стягнення ввізних мит і застосування до українського експорту квот і заходів торгового захисту. Ці заходи посилили механізми захисту й «аварійного гальмування» в разі, якщо імпорт окремої агропродукції сягне певного порогу.

ЄС також надає підтримку через гарантії, видані фінансовими інституціями — Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це дасть українському урядові змогу надавати кредитування, а компаніям — пропонувати життєво важливі послуги. 

Крім того, понад 152 000 тонн матеріальної допомоги, наданої державами-членами ЄС та партнерами, доправлено до України через Механізм цивільного захисту ЄС. 320 мільйонів євро надано ЄС та його державами-членами для гуманітарного розмінування, разом із 21,5 мільйона євро з бюджету ЄС.

2022 року ЄС мобілізував 330 мільйонів євро на програму надзвичайної допомоги. Вона сприяла забезпеченню доступу до таких основних товарів і послуг, як освіта, медичне обслуговування та харчування. Програма підтримки також допомогла захистити населення — як внутрішньо переміщених людей, так і громади, що їх приймають, — і підтримати малі та середні підприємства та сільське господарство.  

Серед інших важливих цілей — відбудова маломасштабної цивільної інфраструктури; забезпечення енергетичної безпеки; посилення кібербезпеки, свободи медіа та заходів протидії дезінформації. Поточні проєкти вартістю 315 мільйонів євро адаптовано для покриття нагальних потреб на місцях. 

У зв'язку зі швидким зростанням потреб в Україні ми мобілізували з резервних фондів rescEU медичні засоби, тимчасові житлові споруди й електрогенератори та спеціалізоване обладнання для реагування на ризики для громадського здоров’я (такі як хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози).  

Відтоді, як розпочалась війна, ми надали Україні підтримку з резервних фондів rescEU на загальну суму 157 мільйонів євро.

ЄС координує медичну евакуацію українських пацієнтів, що терміново потребують лікування, і до цього часу перевіз до лікарень по всій Європі понад 3 800 пацієнтів для отримання спеціалізованої допомоги.  

У вересні 2022 року в Ряшеві (Жешуві), Польща, відкрився центр медичної евакуації ЄС Medevac Hub. Центр надає пацієнтам, що приїжджають з України, безпечне розміщення на час очікування транспортування на лікування в медичній установі іншої європейської країни. 

Крім того, для якнайшвидшого розподілу допомоги Україні Європейська комісія створила логістичні центри цивільного захисту в Польщі, Румунії та Словаччині. Ці центри допоможуть спрямувати допомогу, що надається через Механізм цивільного захисту ЄС. 

21 квітня 2023 року Україна стала державою-учасницею Механізму цивільного захисту ЄС — європейської системи солідарності для допомоги країнам, що зазнали катастроф. 

Відтоді, як розпочалося вторгнення, ЄС негайно активував Директиву про тимчасовий захист. Вона надає переміщеним людям, що шукають порятунку від війни в Україні, певні права на території ЄС, разом із:

Відтоді за цією схемою тимчасового захисту, строк дії якої продовжено до березня 2026 року, країни ЄС прийняли понад чотири мільйони чоловік з України. 

Європейська комісія запровадила максимальну гнучкість із тим, щоб держави-члени ЄС могли використовувати невитрачені фонди згуртованості для підтримки людей, що шукають порятунку від війни. Завдяки цьому надано до 17 мільярдів євро. 

Інформація для людей, що шукають порятунку від війни

Частиною відповіді Європейського Союзу на російську агресію проти України стало заснування 12 травня 2022 року Європейською комісією та прикордонними державами-членами ЄС «Шляхів солідарності ЄС—Україна». «Шляхи солідарності» є суттєво важливими коридорами для експорту агропродукції України й імпорту необхідних їй товарів — від гуманітарної допомоги до кормів для тварин і добрив. 

Із травня 2022 року «Шляхи солідарності»: 

• допомогли експортувати приблизно 157 мільйонів тонн українських товарів, разом із приблизно 77 мільйонами тонн зерна, насінням олійних культур та іншими супутніми товарами;
• допомогли імпортувати в Україну понад 62 мільйони тонн необхідних їй товарів: від військової та гуманітарної допомоги до палива й інших продуктів;
• надали технічну підтримку Україні, Молдові та країнам ЄС для полегшення та прискорення процедур і для усунення затримок на кордоні; 
• привели до підписання 29 червня 2022 року угод про вантажні перевезення з Україною та Молдовою для подальшого полегшення транзиту та транспортування в/з обох країн. 

Відтоді на розширення «Шляхів солідарності» залучено понад 2 мільярди євро, разом із внесками Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку.

Додатково про «Шляхи солідарності ЕС—Україна»

Відтоді, як розпочалось повномасштабне вторгнення Росії, щонайменше 2 мільярди євро надано на підтримку енергетичної безпеки України, зокрема через Фонд підтримки енергетики України та Механізм цивільного захисту ЄС.

ЄС надав майже 160 мільйонів євро на підтримку енергетичної безпеки України під час зими 2024 року. Цю підтримку буде використано на

• відновлення електростанцій і надання більшої кількості обладнання, задовольняючи 15% потреб України;
• збільшення експорту електроенергії з ЄС із тим, щоб забезпечити 12% потреб України;
• сприяння децентралізованому виробництву електроенергії, разом із постачанням сонячних панелей до лікарень.

У березні 2022 року відбулася синхронізація електромережі України з ЄС. ЄС і надалі підтримуватиме Україну в енергетичному секторі через забезпечення реверсних потоків газу в країну. Крім того, Україна матиме змогу скористатися спільною закупівлею ЄС газу, зрідженого природного газу (LNG) та водню. 

Поза тим, щоб полегшити навантаження на енергетичну систему України, ЄС надав понад 10 700 електрогенераторів та 35 мільйонів світлодіодних ламп. 

У липні 2022 року Європейська комісія закликала європейських операторів зв’язку продовжити строк дії їхньої згоди про тимчасове зупинення або значне зниження тарифів на роумінг для українців у ЄС. 

У червні 2023 року Україна та ЄС підписали угоду, за якою Україна приєдналася до механізму «Сполучення Європи». Це дозволить українським організаторам проєктів подавати заяви на фінансування ЄС у транспортному, енергетичному та цифровому секторах для подальшого вдосконалення сполучень України з її сусідами з ЄС. 

У грудні 2023 року Європейська комісія відкрила в Києві новий офіс програми «Горизонт Європа». Участь України в програмі «Горизонт Європа» й у науково-дослідницькій і навчальній програмі Євратома сприятиме збереженню та розвитку дослідницької й інноваційної екосистеми країни.  

Відтоді, як розпочалась війна, ЄС посилив підтримку, спрямовану на зміцнення кіберстійкості України, надавши 10 мільйонів євро на обладнання, програмне забезпечення й інші супутні види допомоги. Подальші 19 мільйонів євро надано на підтримку цифрової трансформації.

Проєктом вартістю 7,25 мільйона євро ЄС сприяє боротьбі з безкарністю в Україні, надаючи підтримку Міжнародному кримінальному судові (МКС) у розслідуванні злочинів, скоєних Росією. Крім того, Євроюст підтримує зусилля Спільної слідчої групи ЄС, заснованої Польщею, Латвією, Естонією, Словаччиною, Румунією, Литвою й Україною (за участю МКС та Європола), у розслідуванні міжнародних злочинів, скоєних в Україні.

Європейська комісія також заснувала Міжнародний центр судового переслідування злочину агресії проти України. Розташований у Гаазі та введений до складу наявної Спільної слідчої групи, центр сприяє координації розслідувань та збору доказів воєнних злочинів, скоєних в Україні. 

Приблизно 210 мільярдів євро активів Російського центрального банку знерухомлено в ЕС. На цей час заморожено понад 28 мільярдів євро приватних активів фізичних і юридичних осіб, внесених до санкційних списків.

ЄС ухвалив рішення про використання прибутків від знерухомлених російських активів на підтримку України. Залежно від відсоткових ставок доходи, отримані від знерухомлених активів, можуть скласти від 2,5 мільярда євро до 3 мільярдів євро на рік на користь України. На цей час ЄС надав Україні 1,5 мільярда євро, отриманих від цих активів. 

Дізнатись більше про притягнення Росії до відповідальності

^{Останнє оновлення сторінки — 14 листопада 2024 року.}